Перші корпуси Нижньої лаври переходять у користування ПЦУ: деталі рішення Мінкульту

Чи може одна адміністративна дія змінити траєкторію цілого духовного центру? Саме так сталося з Києво‑Печерською лаврою, де держава зробила крок до нової моделі співпраці з Церквою. Йдеться про передачу перших двох корпусів у користування громаді Православної церкви України.

Як усе починалося: передумови та контекст

Передісторія тягнеться ще з кінця 1980‑х років, коли діяльність Національного заповідника зосередилася переважно у Верхній лаврі. Водночас Нижня лавра перебувала у користуванні чернечої громади УПЦ (МП), а в публічному просторі лунали закиди щодо поширення нею російських наративів. Далі – 2022 рік, коли Указ Президента України та рішення Ради національної безпеки і оборони започаткували політико‑правовий процес переосмислення ролі Лаври як безпекового та духовного чинника. Уже у 2023 році держава провела комплексну перевірку законності та умов користування майном на території Заповідника. Результат – виявлені численні порушення та розірвання договорів користування пам’ятками як Нижньої, так і Верхньої лаври. У суспільстві до цього часу визрів запит на утвердження Лаври як осередку української духовності. Цей фон і став базою для нинішнього рішення Мінкульту.

Ключовий крок: що саме передали і для чого

Міністерство культури України передало у безоплатне користування монастирській громаді ПЦУ перші два корпуси на території Національного заповідника «Києво‑Печерська лавра». Йдеться про корпуси № 70 та № 49, розташовані у межах Нижньої лаври. Мета – створити належні умови для повноцінного здійснення релігійних і монастирських практик та продовжити процес юридичного закріплення служіння ПЦУ у Лаврі. Офіційно наголошується: крок відповідає державній політиці формування сталої моделі державно‑церковного партнерства у сфері духовного служіння та збереження національної культурної спадщини.

«Це важливий крок у формуванні відповідальної та прозорої державно‑церковної взаємодії. Ми створюємо юридичні умови для діяльності релігійних громад, які долучаються до збереження культурної спадщини та підтримують Україну», – Віцепрем’єр‑міністерка – Міністерка культури України .

Реакції: позиції держави та Церкви

Уряд підкреслює безпековий і культурно‑спадковий вимір рішення та його відповідність курсу на співпрацю з громадами, не пов’язаними з країною‑агресором. У ПЦУ називають передачу перших корпусів радісною і знаковою подією, яка забезпечує практичні умови для життя братії та релігійної громади. Монастирська спільнота, яку представляє намісник, єпископ Бориспільський Авраамій, уже здійснює постійні богослужіння в храмах Лаври, розвиває програми духовної підтримки військовослужбовців та готує військових капеланів. Керівництво Заповідника вбачає у партнерстві з ПЦУ інструмент для збереження, дослідження і популяризації пам’яток у воєнний час.

«Передача перших корпусів Лаври у повноцінне користування ПЦУ – знакова подія. Ми зацікавлені у збереженні культурної та історичної спадщини, підтримці наших захисників і готові до подальшої співпраці на базі Києво‑Печерської лаври», – Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України .

«Частину викликів війни можливо ефективно вирішувати через партнерство держави з релігійними громадами, не пов’язаними з країною‑агресором. Відтак було ухвалено рішення надати громаді ПЦУ корпуси у користування», – генеральний директор Заповідника .

Перші наслідки: що вже змінюється

Рішення Мінкульту має як практичні, так і символічні наслідки. Уже зараз воно закладає підвалини для системної присутності ПЦУ в Нижній лаврі та формує новий формат взаємодії держави і монастирської громади в межах охоронюваного об’єкта національного значення.

• У безоплатне користування ПЦУ передано два корпуси Нижньої лаври – № 70 та № 49 на території Національного заповідника.
• Створено юридичні умови для повноцінного функціонування монастиря ПЦУ: постійні богослужіння, програми духовної підтримки військових та підготовка капеланів.
• Посилено механізми збереження пам’яток через партнерство з громадою, не пов’язаною з країною‑агресором, під наглядом держави і адміністрації Заповідника.

Що далі: перспективи та наступні кроки

Подальший розвиток подій логічно пов’язаний із продовженням юридичного закріплення служіння ПЦУ в Лаврі та практичними кроками з консервації й популяризації пам’яток у воєнний час. Держава декларує курс на сталу модель взаємодії з релігійними громадами, які підтримують Україну і долучаються до охорони спадщини. Від ефективності співпраці залежатиме темп відновлення довіри до інституцій Лаври як духовного центру та культурної перлини. У перспективі це може означати розширення спільних проектів у сфері збереження спадщини, просвітництва та соціальної підтримки військових і їхніх родин.