Як Водолази ДСНС України за 6 діб провели підводну операцію для відновлення гідроспоруди ТЕЦ у Києві

Мороз стискав метал, інструменти обмерзали, а зв’язок зникав саме там, де він потрібен найбільше. У таких умовах Водолази ДСНС України виконали завдання, від якого напряму залежала стабільність столичної енергосистеми. Чому операція тривала шість діб і як її вдалося провести безпечно – розповідаємо поетапно.

Передумови: атаки по енергетиці та ризик затоплення

Після чергових ударів по об’єктах критичної інфраструктури було пошкоджено гідроспоруду охолодження агрегатів однієї з ТЕЦ міста Києва. Вода почала проникати всередину, конструкція втратила цілісність, а стандартні технологічні рішення стали непридатними через наявні руйнування та обмеження доступу. Раніше подібні виклики рятувальники вже проходили – зокрема на одній із гідроелектростанцій каскаду Дніпра після масованих ударів дронами-камікадзе та ракетами, де вони очищали підводну територію від уламків вибухонебезпечних предметів. Саме цей досвід і спеціальна підготовка заклали основу для наступної операції в умовах зими та сильного холоду.

Ключова подія: 22 грудня 2025 року стартує унікальна місія

22 грудня 2025 року підрозділ водолазів аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Черкаській області був залучений до робіт у Києві. Температура сягала -15 °C. Водолаз спускався в колодязь і далі пересувався вузькою шахтою розміром близько 1,5 на 0,8 метра до точки пошкодження. Конструктивні особливості ускладнювали кожен метр – поворот на 90 градусів «ламав» сигнальний шнур і робив гідроакустичний зв’язок недієвим. Для гарантії безпеки та контролю застосували дистанційно керовані підводні апарати трьох типів, надані міжнародними партнерами з Данії та Франції.

Андрій Власенко пояснив, що об’єкт вимагав роботи «наосліп» у тісній шахті, тому підводні роботи стали «очима» групи – через них контролювали траєкторію, інструменти і самопочуття водолаза, мінімізуючи ризики холоду, обмерзання та технічних збоїв.

Реакція і координація: хто і як забезпечив виконання завдання

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко 23 січня 2026 року офіційно поінформував про деталі спецоперації та її значення для стабілізації енергетики. До робіт залучили вісім осіб особового складу, серед них п’ять водолазів, медик, водії, техніки та інженери. Під час виконання завдання група неодноразово призупиняла спуски через збої насосів, небезпечні прориви води та повітряні тривоги – у такі моменти підводні роботи суворо заборонені. Для безперервного нагляду за водолазом використовували найменші апарати, тоді як найбільшу ефективність у виконанні основних задач показали апарати середнього та великого класу.

За словами Андрія Власенка, роботи тривали шість діб у безперервному режимі готовності, із постійними технічними перевірками та перезапусками систем відкачування – безпека водолаза і контроль процесу були пріоритетами.

Наслідки: що змінилося після шестиденної операції

Завдання полягало у відновленні цілісності гідроспоруди, від якої залежить робота системи охолодження агрегатів ТЕЦ. В умовах екстремальних температур та обмеженої видимості група виконала критично важливі підводні роботи, створивши передумови для безпечного продовження відновлення об’єкта. Успіх місії підтверджено державним рівнем відзнак.

• Офіційне визнання – Президент України відзначив учасників державними нагородами: орден Данила Галицького отримав Андрій Власенко; орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено Артема Орлова, Дениса Фролова та Михайла Хижняка; медаллю «Захиснику Вітчизни» – Антона Гайтана.
• Технічний результат – проведено підводні роботи для відновлення цілісності конструкції та забезпечено візуальний контроль у недоступних для зв’язку зонах за допомогою ROV.
• Операційна готовність – підтверджено дієвість підготовки: кожен водолаз щороку проводить не менше ніж 180 годин під водою, що дозволяє працювати в умовах підвищеної складності.

Перспективи: чого чекати далі

За оцінками рятувальників, атаки на критичну інфраструктуру тривають – тож водолазні підрозділи ДСНС і надалі залишатимуться ключовою ланкою безпеки та відновлення. Міжнародна технічна допомога і тренінги на підводних роботах розширюють можливості команд у складних конфігураціях об’єктів. У перспективі увага буде зосереджена на модернізації спорядження для роботи в мороз і розбудові полігонів для відпрацювання сценаріїв із вибухонебезпечними предметами. Це підвищить стійкість енергетичних вузлів і швидкість повернення об’єктів до штатної роботи після ударів.