Рада директорів UCHF представлена в Парижі – що відомо і які кроки далі?

Париж став майданчиком, де культурна дипломатія перетворилася на формальні рішення. Під час зустрічі високого рівня в межах Сезон України у Франції «Voyage en Ukraine» оголошено склад Ради директорів Українського фонду культурної спадщини. Що стоїть за цим кроком і як він вплине на відновлення пошкоджених пам’яток?

Як усе починалося: навіщо створили Фонд

Після повномасштабної агресії перед Україною постало завдання системно відновлювати культурні об’єкти та зберігати ідентичність. Для цього було задумано Український фонд культурної спадщини як мультидонорську платформу для координації партнерів і ресурсів. UCHF зареєстрований у листопаді 2025 року у Брюссель, Бельгія, що забезпечує роботу за міжнародними стандартами управління. Співзасновниками стали ALIPH Foundation та Український центр культурних досліджень при Міністерстві культури України в межах діяльності Альянсу культурної стійкості. Раніше Фонд був представлений на міжнародних подіях, зокрема під час високорівневої зустрічі в Парижі, де підкреслювалася його роль у відновленні культурної спадщини.

Ключова подія: презентація Ради директорів у Парижі

Під час зустрічі високого рівня з питань культурної спадщини та архітектури України в Парижі віце-прем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна представила Раду директорів UCHF. До складу увійшли фахівці з охорони спадщини, фінансів і управління культурними проєктами. Наразі також розглядається кандидатура до Ради від Європейська комісія.

• Валері Фреланд – виконавчий директор Міжнародного альянсу з охорони спадщини (ALIPH);
• П’єр Ельбронн – генеральний інспектор фінансів Французької Республіки;
• Шарль Персонназ – директор Національного інституту спадщини Франції (INP);
• Александра Фібіг – менеджерка проєктів ALIPH та виконувачка обов’язків Виконавчого директора UCHF;
• Олена Ковальська – заступниця керівника Офісу Президента України;
• Олександра Ковальчук – заступниця директора Одеського художнього музею;
• Снежка Куедвліг-Михайлович – генеральна секретарка Europa Nostra;
• Йоганнес Натан – президент Центру допомоги мистецтву України (Ukraine Art Aid Center).

«Затвердження Ради директорів – важливий етап інституційного становлення Українського фонду культурної спадщини. Формуємо прозору, професійну та міжнародно визнану систему управління, яка дозволить ефективно залучати ресурси й ухвалювати незалежні ефективні рішення щодо відновлення культурної спадщини України. Наступним кроком стане оголошення відкритого конкурсу на посаду Виконавчого директора Фонду, призначення якого заплановане на березень цього року», – заявила Тетяна Бережна.

Перші відгуки та очікування партнерів

Презентація складу Ради директорів під час міжнародної події підсилила сигнал про відкритість Фонду до взаємодії з донорами та інституціями. Участь провідних європейських та українських експертів свідчить про орієнтацію на прозорість процедур та сталі практики фінансування. Водночас оголошений крок до проведення відкритий конкурс на посаду Виконавчого директора задає чіткий календар подальших рішень.

Що змінюється вже зараз

Із формуванням керівного органу Фонд переходить від підготовчої фази до операційної. Рада визначатиме стратегічні пріоритети та ухвалюватиме рішення щодо фінансування проєктів відновлення, спираючись на міжнародні стандарти й експертні оцінки.

• Запуск процесу відбору та фінансування проєктів для відновлення понад 1 600 об’єктів культурної спадщини, пошкоджених російською агресією.
• Підготовка та проведення конкурсу на керівну посаду у Фонді – призначення очікується в березні.
• Налагодження роботи консультативних комітетів з експертної оцінки, аудиту, етики та управління – для забезпечення прозорості та ефективності.

Що далі: горизонти для відновлення

У найближчі місяці очікується структуризація портфелю проєктів, визначення черговості втручань і перших фінансувань. Модель управління UCHF – Генеральна асамблея, Рада директорів та профільні комітети – має забезпечити сталість рішень і підзвітність перед партнерами. Подальше долучення додаткових членів, зокрема від інституцій ЄС, може розширити ресурсну базу й прискорити реалізацію програм збереження та відновлення спадщини.