Нацкомісія у справах ЮНЕСКО: що вирішили 30 січня і як членство у Виконавчій раді вплине на 2026 рік

Чи може участь у глобальній інституції змінити темп відновлення культури у країні, що протистоїть війні? Україна заходить у новий рік із членством у Виконавчій раді ЮНЕСКО – і вже планує, як перетворити цю платформу на додаткові інструменти захисту освіти, медіа та спадщини. 30 січня це прозвучало як чіткий дорожній план.

Як ми прийшли до цього: фокус на культурі, освіті та безпеці

Ще раніше Україна послідовно вибудовувала співпрацю з ЮНЕСКО – від імплементації конвенцій до міжнародної адвокації в умовах триваючої збройної агресії рф. У 2025 році країна увійшла до Виконавчої ради ЮНЕСКО на 2025-2029 роки, що посилило наші можливості впливу на порядок денний організації. На цьому тлі Національна комісія стала координатором між державними органами, експертами та партнерами. Ключем до системності стали спільні з ЮНЕСКО проєкти технічної та фінансової підтримки, а також місії оцінювання. Таким чином, контекст засідання сформувався завдяки поєднанню політичної підтримки й технологічних інструментів документування пошкоджень.

Ключова подія: підсумки-2025 і план-2026

На засіданні Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яке відбулося 30 січня під головуванням заступниці Міністра закордонних справ України Мар’яни Беци, підбито підсумки роботи у 2025 році та окреслено пріоритети на 2026-й. Окремий блок присвятили культурі: заступниця Міністра культури з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар представила результати імплементації конвенцій ЮНЕСКО, координацію міжнародної допомоги та застосування сучасних методів моніторингу і документування, зокрема цифрових інструментів і 3D-сканування. Також відзначено активну участь українських експертів у Комітеті всесвітньої спадщини, Міжурядовому комітеті з охорони нематеріальної культурної спадщини та органах Конвенцій 1954, 1970, 1972 та 2003 років.

Офіційно підтверджено: членство України у Виконавчій раді ЮНЕСКО на 2025-2029 роки розширює можливості для залучення міжнародної підтримки – насамперед у захисті культури й освіти під час війни.

Реакції і акценти: що сказала держава та експерти

Учасники засідання наголосили на провідній ролі України в ЮНЕСКО у просуванні тем захисту культурної спадщини, безпеки журналістів і свободи медіа, а також підтримки освіти й науки в умовах збройних конфліктів. Підтверджено, що українські питання залишаються важливими для керівних органів організації, включно з наданням надзвичайної допомоги та постійним моніторингом ситуації в Автономній Республіці Крим. Такий зворотний зв’язок з боку міжнародних інституцій фіксує сталість уваги до української тематики і дозволяє планувати наступні кроки.

Що змінилося вже зараз: рішення і конкретика

За результатами зустрічі визначено перелік практичних кроків, які впливають на роботу у найближчій перспективі. Рішення охоплюють як інституційні зміни, так і пріоритети політики захисту спадщини.

• Затверджено оновлений склад Національної комісії України у справах ЮНЕСКО – для ефективнішої координації у 2026 році.
• Сформульовано пріоритетні напрями на 2026 рік з урахуванням активної участі України у роботі Виконавчої ради ЮНЕСКО.
• Посилено фокус на охороні спадщини: під особливою увагою 46 об’єктів під посиленим захистом ЮНЕСКО та використання механізмів моніторингу як доказової бази для притягнення держави-агресора до відповідальності.

Що далі: перспективи 2026 року й горизонти 2025-2029

У 2026 році Україна планує розвивати співпрацю в межах Виконавчої ради – від розширення міжнародної технічної допомоги до масштабування цифрового документування пошкоджень. Очікується продовження участі експертів у статутних і конвенційних органах, а також проведення нових оціночних і технічних місій. Наступні кроки будуть синхронізовані з членством України у Виконавчій раді ЮНЕСКО на 2025-2029 роки, що дозволить посилювати адвокацію й підтримку у сфері культури, медіа, освіти та науки. Простір для рішень відкрито – а рамка дій уже визначена.