Подвиг на Бахмутському напрямку: що сталося 14-02-2023 і як МВС вшановує Андрія Сергатюка сьогодні

Чому саме сьогодні ми знову згадуємо ім’я прикордонника, яке стало символом незламності на сході? У третю річницю від дня загибелі Андрія Сергатюка держава вшановує його бойовий шлях – від перших днів повномасштабного вторгнення до останнього бою на Донеччині. Це історія вибору й відповідальності, яку важливо зберегти без прикрас і домислів.

Передумови: перші дні вторгнення і Луганщина

На початку лютого-березня 2022 року Андрій зустрів удар ворога на сході України. Саме на Луганщині, у районі Станиці Луганської, він був серед тих, хто одним із перших вступив у бій із російськими підрозділами. Упродовж наступних місяців він продовжував службу у складі підрозділів Державної прикордонної служби. Із початком 2023 року головний сержант виконував завдання на Бахмутському напрямку, де ситуація залишалася однією з найгарячіших на лінії фронту. Його досвід і витримка стали підмогою побратимам, які тримали оборону вздовж ключових ділянок. Саме цей відрізок шляху підвів його до бою, що став останнім.

Ключова подія: день бою біля Сакко і Ванцетті

14-02-2023 поблизу населеного пункту Сакко і Ванцетті прикордонні підрозділи виявили ворожу піхоту, що наступала за підтримки артилерії. Протягом усього дня охоронці кордону стримували штурмові групи окупантів, не даючи просунутися вперед. Завдяки їхній злагодженості ворог відступив із відчутними втратами, однак у цьому протистоянні Андрій Сергатюк отримав смертельне поранення. Саме під час цієї оборони він до останнього виконував бойові завдання, залишаючись на позиції разом із побратимами.

«Щодня вшановуємо всіх загиблих унаслідок цинічного російського вторгнення. Більше про Героя – у книзі пам'яті органів системи МВС». Департамент комунікації МВС

Реакція: офіційне вшанування та заклик пам’ятати

Сьогодні, 14-02-2026 о 09:00, МВС опублікувало повідомлення в рубриці «Хвилина мовчання», присвячене третім роковинам загибелі Андрія Сергатюка. Відомство наголосило на щоденному вшануванні всіх, хто загинув унаслідок російського вторгнення, та нагадало про можливість доповнювати книгу пам’яті органів системи МВС перевіреними матеріалами. Реакція прикордонної спільноти традиційно зосереджена на персональних історіях служби – їх збирають, аби зберегти правду про обставини боїв і людей, які їх вели.

Наслідки: зафіксований бій і збережена пам’ять

Річниця акцентує увагу на конкретних подіях того дня та їхніх наслідках. Факт відбиття штурмів підрозділами ДПСУ засвідчує важливість оборони Бахмутського напрямку в умовах постійного тиску. Історія Андрія Сергатюка, задокументована державним органом, стає частиною колективної пам’яті, яку формують офіційні свідчення та матеріали побратимів.

• Офіційно підтверджено: 14-02-2023 під Сакко і Ванцетті ворог наступав піхотою за підтримки артилерії, штурми були стримані прикордонниками.
• Зафіксовано обставини загибелі головного сержанта Андрія Сергатюка під час виконання бойових завдань на Бахмутському напрямку.
• Оголошено про можливість доповнення «книги пам’яті органів системи МВС» достовірними свідченнями тих, хто знав військовослужбовця.

Перспективи: продовження документування і вшанування

Надалі МВС і профільні підрозділи продовжать щоденні публікації вшанування полеглих, системно збираючи факти й свідчення про їхню службу. Історія Андрія Сергатюка залишатиметься доступною в офіційних джерелах, аби кожен міг перевірити деталі та долучити правдиву інформацію. У перспективі така робота забезпечить збереження повної картини подій і персональних історій, що визначають сучасну історію України.