Повернувся, щоб боронити: історія гвардійця Владислава Денисюка і удар дрона біля Роботиного

Чому люди залишають мирне життя і знову йдуть на фронт? Історія Владислава Денисюка – відповідь без пафосу, але з фактами. Сьогодні МВС нагадує про річницю його загибелі та закликає зберігати пам’ять про полеглих захисників.

Повернення після повномасштабного вторгнення: що передувало

На початку повномасштабного вторгнення Владислав Денисюк прийняв рішення повернутися з Німеччини, де працював після завершення контракту в Національній гвардії України. Він знову став до строю, аби захищати державу. Відомо, що з грудня 2023 року у складі групи вогневої підтримки він тримав оборону на одній із найнапруженіших ділянок. Йдеться про напрямок поблизу селища Роботине на Запоріжжі, де бої не вщухали. Побратими характеризували Владислава як сміливого воїна, який мріяв після перемоги побудувати власний дім і створити сім’ю. Ці обставини стали тлом для подій, що розгорнулися далі.

День трагедії: що сталося 18 грудня 2023 року

Під час інтенсивного артилерійського обстрілу позицій українських захисників 18 грудня 2023 року ворожий ударний дрон влучив безпосередньо в укриття, де перебували гвардійці. Це сталося на Запоріжжі, у прифронтовій зоні поблизу Роботиного. Внаслідок ураження Владислав Денисюк загинув на місці разом із побратимом. За офіційними даними, він залишався вірним військовій присязі до останньої миті. Факт загибелі зафіксовано саме 18 грудня 2023 року – цю дату тепер згадують як день втрати і пам’яті.

Офіційно підтверджено: гвардієць Владислав Денисюк загинув під час атаки ворожого дрона по укриттю на Запоріжжі 18 грудня 2023 року; його історію опубліковано у Книзі пам’яті органів системи МВС.

Як відреагували: вшанування та публічне нагадування

28 січня 2026 року у розділі «Хвилина мовчання» пресцентру МВС з’явилося окреме повідомлення про роковини цієї втрати. Держава й суспільство послідовно наголошують: щодня вшановуємо загиблих унаслідок російської агресії. Відомство також звертається до всіх, хто знав Владислава, із пропозицією поділитися додатковою інформацією – аби зберегти пам’ять для нащадків. Цей заклик супроводжує публікацію зі згадкою про Книгу пам’яті органів системи МВС, де зібрано історії полеглих захисників.

Що змінилося: публічний запис і заклик до свідчень

Після офіційної публікації нагадування про роковини увагу знову зосереджено на збереженні фактів і свідчень. Ось конкретні кроки, які вже відбулися та тривають:

• Сторінка Героя доступна у Книзі пам’яті органів системи МВС – там зібрано перевірені дані й обставини його служби: https://memory-book.mvs.gov.ua/denisiuk-vladislav-ivanovic
• У розділі «Хвилина мовчання» 28 січня 2026 року о 09:00 оприлюднено повідомлення про роковини загибелі, яке фіксує ключові факти без змін і домислів.
• Триває збір доповнень від тих, хто знав Владислава особисто, – для цього передбачена форма на сайті пам’ятного ресурсу МВС.

Що чекає попереду: збереження пам’яті та документування історій

Надалі ключовим завданням залишається підтримка публічного архіву про захисників і розширення бази свідчень. Очікується, що сторінки в пам’ятних ресурсах і надалі оновлюватимуться перевіреними даними та спогадами. Це допоможе майбутнім поколінням побачити реальні історії служби й жертовності. Водночас суспільна традиція щоденного вшанування – від «Хвилини мовчання» до локальних ініціатив – посилюватиме спільну пам’ять про кожного полеглого.