Понад 1200 будинків без тепла в Києві: як МВС і уряд діятимуть після селектора у Президента

Чи може одна нарада задати темп відновленню в усій країні? Сьогоднішній селектор у Президента перетворився на детальну дорожню карту невідкладних рішень – від неба до рейок, від генерації тепла до цифрового обліку потреб громад.

МВС доповіло про залучення необхідних сил, а урядові відомства синхронізували кроки на найближчий період. Далі – імплементація без зволікань.

Як усе починалось: тиск атак і потреба швидких рішень

Раніше зростала увага до захисту критичної інфраструктури на тлі війни: обговорення стосувалися безпеки громад, стабільності енергосистеми та логістики. У січні, за даними Укрзалізниці, фіксувалося зростання атак на залізничну інфраструктуру у січні, що вимагало оперативних відновлювальних робіт. На порядку денному – допомога громадам прифронтових і прикордонних територій, а також великих міст, які переживають наслідки ударів. Цей контекст і став передумовою для нинішнього селектора, де зібралися керівники уряду та силових структур для узгодження дій.

Ключова подія: щоденний селектор 06 лютого 2026 року

Сьогодні під головуванням Президента України Володимира Зеленського відбувся щоденний селектор за участю керівників уряду та силових відомств, зокрема Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Обговорили безпекову ситуацію, відновлення енергетики та підтримку громад у Києві й області, на Харківщині, Полтавщині, у Кропивницькому та області, на Вінниччині, Дніпровщині, у Запоріжжі, а також у громадах на кордоні з росією та поблизу фронту. Ігор Клименко доповів, що пункти підтримки та обігріву забезпечені для безперебійної роботи, а підрозділи МВС залучені до відновлення інфраструктури.

«Вважаю незадовільною роботу Повітряних сил у частині регіонів України. Разом із командувачем Повітряних сил та міністром оборони визначили рішення, які мають бути негайно імплементовані для більш ефективного збиття «шахедів»», – заявив Президент.

Окрему увагу приділили енергетиці столиці: ситуація залишається складною – у Києві понад 1200 будинків без опалення. Глава держави доручив залучити цифрові інструменти для аналізу потреб людей і громад у реальному часі.

«Потрібно більше підтримки для людей у таких будинках. Доручив залучити цифрові інструменти для визначення та аналізу конкретних потреб людей і громад у режимі реального часу», – підкреслив Президент.

Реакції і позиції: координація та подяки

Після доповідей силових структур Президент акцентував на негайних рішеннях для захисту людей і підвищення ефективності оборонних та соціальних систем. Керівник Укрзалізниці поінформував про наслідки російських ударів по логістиці та оперативні відновлювальні роботи; Володимир Зеленський подякував залізничникам за збереження функціонування залізниці. Міністр енергетики представив графік введення в експлуатацію об’єктів когенерації, а прем’єр-міністр – хід урядових програм підтримки, включно з розширенням програми тепловими пакунками для домогосподарств.

Що змінилося вже зараз

За підсумками селектора визначено низку кроків, частина з яких уже в роботі, а частина має бути впроваджена невідкладно. Робота спрямована водночас на підсилення обороноздатності, забезпечення теплом і стійкість логістики.

• МВС доповіло про залучення необхідних сил до відновлення інфраструктури – підрозділи працюють у регіонах, де зафіксовані пошкодження.
• Пункти підтримки та обігріву функціонують у режимі безперервної допомоги населенню, зосереджено ресурси для їхньої стабільної роботи.
• Укрзалізниця, попри атаки, оперативно відновлює рейки та вузли, забезпечуючи рух поїздів і логістику гуманітарних вантажів.

Що далі: імплементація рішень і підтримка громад

Найближчим часом – реалізація визначених кроків для більш ефективного збиття «шахедів», посилення захисту об’єктів і розширення адресної допомоги людям у містах і громадах. У перспективі очікується дотримання графіка введення когенерацій для підсилення теплопостачання, а також масштабування урядових програм підтримки з акцентом на цифрові інструменти для аналізу потреб. Подальший прогрес залежатиме від швидкості імплементації рішень і стійкості інфраструктури в умовах триваючих загроз.