Освіта за ґратами по-новому: що вирішили на саміті MPEC під егідою MIT і TEJI

Чи може одна книжка змінити траєкторію життя – а одна стратегія змінити систему? У грудні в Walker Memorial на кампусі MIT зібралися партнери з усього Массачусетсу, щоб поговорити про те, як освіта стає мостом від камери до кар’єри. Massachusetts Prison Education Consortium (MPEC), створений The Educational Justice Institute (TEJI) при MIT, виніс на загальноштатний рівень тему доступу до якісного навчання для ув’язнених.

Передумови: як освіта увійшла до порядку денного в’язничної системи

Раніше TEJI вибудовував мережу програм, спираючись на успіхи MIT Prison Education Initiative та відновлення права на Pell Grant для ув’язнених здобувачів освіти. На цьому фундаменті МPEC об’єднав коледжі штату, громадські організації та пенітенціарних партнерів, щоб узгодити підходи – від академічних курсів і підготовки викладачів до маршрутів реінтеграції. Співдиректори TEJI Лі Перлман і Керол Кефферті сформували модель, де студенти MIT навчаються поруч з ув’язненими, а гуманітарні дисципліни в тюремних аудиторіях перетворюються на філософські життєві навички. Такий контекст і привів до необхідності великої зустрічі для спільного планування подальших кроків.

Подія: саміт MPEC у MIT та його пріоритети

У грудні відбувся денний саміт MPEC «Building Integrated Systems Together: Massachusetts Community Colleges and County Corrections 2.0», який TEJI провів у Walker Memorial. Захід зібрав лідерів освітніх установ, виправних служб і роботодавців із усього штату, щоб розширити доступ до якісної освіти для ув’язнених і зменшити рецидивізм. Програма включала доповідь автора та експерта з резилієнтності Шаки Сенгора, виступи Моллі Лазанья з Ascendium Education Group і Стефана ЛоБульйо, колишнього директора National Institute of Corrections.

«What else can you do with your mind?» – запитав зі сцени Шака Сенгор, підкреслюючи силу читання, наставництва та власних досягнень у трансформації життя.

Реакція: що сказали лідери й на чому зробили акцент

Спікери розглядали освіту не лише як шлях до працевлаштування, а й як ресурс гідності та надії після звільнення. Представниця Ascendium описала стратегію фонду як «Expand, Support, Connect» – фінансування нових програм, посилення базової підтримки та кар’єрних переходів. Стефан ЛоБульйо водночас відзначив лідерство штату Массачусетс і нагадав про обмеження: нестачу кадрів, брак простору та нерівний доступ до технологій, що впливають на сталість освітніх ініціатив.

«Ми маємо кризу кадрів у виправних установах, і це позначається на освітніх програмах», – застеріг Стефан ЛоБульйо, акцентуючи на значенні добробуту персоналу та інституційної підтримки.

Наслідки: конкретні домовленості та нові інструменти

Учасники розробили плани масштабування аудиторій, узгодження навчальних програм із регіональними ринками праці та зміцнення академічної й постпенітенціарної підтримки. Окремо обговорили реєстрацію та трансфер кредитів при переведенні між установами, моделі гібридних класів і метрики результативності, що виходять за межі простої кількості зарахувань. З огляду на те, що середня тривалість перебування – шість місяців у багатьох окружних закладах, програми адаптують під високий вплив у стислий термін.

• Запущено ініціативу Prisons to Pathways – побудову «стекових» і переносних кваліфікацій, узгоджених із потребами індустрій регіонів.
• Оголошено партнерство з American Institutes for Research – підготовка практичних гайдів і технічних ресурсів для впровадження програм.
• Сформовано дорожні карти щодо розширення класної інфраструктури, кадрового забезпечення та підтримки реінтеграції після звільнення.

Що далі: горизонти для системних змін

Далі консорціум працюватиме над узгодженням освітніх маршрутів із роботодавцями та сервісами реінтеграції, аби програми стабільно вели до роботи з гідною оплатою. TEJI та MPEC зосередяться на якості викладання, підтримці жінок у системі правосуддя та вимірюванні результатів, що відображають реальний вплив на життя студентів. У перспективі партнерства мають перетворити навчання всередині тюрем на основу для можливостей назовні – із чіткими інструментами, даними та підтримкою громад.

«Як ця освітня програма ставить людину на шлях до можливостей?» – запитання, яке на саміті пролунало як спільний критерій успіху для освіти, реінтеграції та ринку праці.