«Батьківщина-мати» під обстрілом: що відомо про руйнування «Залу слави» після атаки РФ 3 лютого

Кому могла завадити історія? У київському меморіалі під монументом «Батьківщина-мати» вибухова хвиля зруйнувала частину експозиційного простору. Поки фахівці фіксують кожен уламок, місто оговтується від чергової масованої ракетно-дронової атаки.

Передумови: історична пам’ять у фокусі війни

Повномасштабна війна Росії проти України триває вже другий рік, і культурна спадщина неодноразово опиняється під ударами. Національний музей історії України у Другій світовій війні заснований у 1974 році в Києві та покликаний досліджувати події Другої світової в Україні, що забрала життя до 10 мільйонів її жителів. У ширшому сенсі його місія – показувати шлях українців до незалежності крізь призму двох світових війн та нинішньої російсько-української війни. Під час широкомасштабної агресії музей розпочав концептуальне оновлення, серед помітних кроків – заміна радянської символіки на щиті монумента на Тризуб у 2023 році. Водночас, за офіційними даними, російська агресія вже пошкодила або зруйнувала численні об’єкти культури, і цей музей, за словами уряду, постраждав уже вдруге. На цьому тлі питання збереження пам’яті набуває не лише культурного, а й безпекового виміру.

3 лютого: масована атака і удар по «Залу слави»

Уранці 3 лютого російські війська здійснили черговий масований обстріл українських міст і сіл. Вибухи пролунали в Києві, у Харкові та на Харківщині, у Сумах, Сумському районі та Конотопі, у Дніпрі, в Запорізькій області та інших регіонах. Під ударом опинилися сотні об’єктів цивільної інфраструктури, житлові будинки, а також об’єкти культурної та історичної спадщини. Вибухова хвиля пошкодила «Зал слави» у підніжжі монумента «Батьківщина-мати», що є частиною Національного музею історії України у Другій світовій війні та пам’яткою науки і техніки місцевого значення. На місці працюють музейні фахівці, поліція та технічні служби – ведеться огляд території, фіксація пошкоджень і первинна оцінка збитків. Заступник міністра культури Іван Вербицький повідомив, що першочергове завдання – безпека простору, повна фіксація наслідків та підготовка до відновлення меморіалу.

«Це вже другий випадок пошкодження музею… Удар по музею — це цинічний злочин проти історії та спільної для світу пам’яті, який потребує — зокрема, через посилення санкцій проти Росії та надання Україні додаткових . Від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або зруйнувала та тисячі об’єктів культурної інфраструктури», — заявила віце-прем’єр-міністерка — міністерка культури України Тетяна Бережна.

Реакція та дії: фіксація збитків і безпека простору

Держава оперативно відреагувала на подію: профільні служби продовжують працювати на локації, документуючи наслідки обстрілу та визначаючи першочергові кроки для консервації пошкоджених елементів. Міністерство культури подякувало Силам оборони за захист країни й культурної спадщини. Музей повідомив, що екскурсійна та дослідницька діяльність триває – музей продовжує роботу, водночас відвідувачів просять дотримуватися правил безпеки та рекомендацій адміністрації.

Наслідки: що вже відомо та зафіксовано

Після первинного огляду визначено масштаби ушкоджень «Залу слави» як частини меморіального простору під монументом. Фахівці проводять детальну інвентаризацію, аби унеможливити втрату артефактів та конструктивних елементів. Остаточний обсяг відновлювальних робіт оголосять після завершення комплексного обстеження.

• Підтверджено пошкодження елементів меморіального простору «Залу слави» внаслідок вибухової хвилі.
• На території працюють музейні експерти, поліція та технічні служби – триває фіксація та первинна оцінка збитків.
• Оголошено пріоритети: забезпечення безпеки простору та підготовка до відновлення; обсяг робіт визначать після обстеження.

Перспективи: відновлення та міжнародна підтримка

Далі очікується завершення експертиз і представлення плану реставраційних робіт, який врахує і технічні, і експозиційні потреби. Український уряд заявляє про намір продовжувати співпрацю з міжнародними партнерами для відновлення ушкоджених об’єктів культури. У перспективі ключовими залишаються безпека відвідувачів і персоналу та збереження експонатів. Заклики до посилення санкцій і розширення допомоги у сфері ППО можуть вплинути на темпи і масштаби захисту культурних інституцій надалі.