Столиця під ударами і холодом: МВС розгортає великі пункти обігріву в Києві – як це працює та де шукати допомогу?

Сильний мороз і наслідки обстрілів – саме такою реальністю зустрічає Київ кінець січня. 25 січня 2026 року Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко особисто перевірив роботу пунктів обігріву та хід ліквідації руйнувань. Після цього в столиці ухвалили нові рішення щодо допомоги людям на місцях.

Передумови: мороз, наслідки атаки і робота рятувальників

Раніше Київ зіткнувся з масштабними руйнуваннями після російської атаки, а погіршення погоди лише ускладнило умови для аварійно-відновлювальних бригад. За словами Міністра, підрозділи ДСНС України працюють у максимальному складі, а до столиці додатково залучені сили з інших регіонів. На об’єктах задіяні верхолази та спецпідрозділ «Дельта», адже характер ушкоджень потребує високої кваліфікації та спеціальної техніки. Серед рятувальників – значне фізичне навантаження і холод, що впливають на темп робіт. Окремо наголошується на втраті рятувальника в день візиту, що стало серйозним моральним ударом для команди. Попри це, пріоритет – якнайшвидше завершити невідкладні операції та відновити базові сервіси для киян.

Ключова подія: додаткові намети обігріву для щонайменше 40 осіб

25 січня було оголошено про розгортання додаткових великих наметів обігріву у Києві, кожен з яких розрахований щонайменше на 40 осіб. Рішення ухвалили з урахуванням потреб на місцях – аби максимально наблизити допомогу до людей. На додачу до стаціонарних пунктів у місті вже діє понад 90 пунктів обігріву ДСНС, що працюють цілодобово. У дворах багатоповерхівок розгортають додаткові намети, де мешканці можуть зігрітися, зарядити ґаджети і випити гарячого чаю, а за потреби – отримати психологічну підтримку. На місцях допомогу з харчуванням забезпечують партнери – World Central Kitchen та Червоний Хрест.

«З огляду на потребу, прийняли рішення розгортати додаткові великі намети обігріву, розраховані щонайменше на 40 осіб», – повідомив Ігор Клименко.

Реакція: координація служб і очікування від міської влади

МВС наголошує, що ефективність реагування залежить від оперативної координації з місцевою владою – без затримок і зайвої бюрократії. Під час об’їзду пунктів обігріву звернули увагу на базові, але критично важливі питання, зокрема на очищення доріг і прибудинкових територій від снігу та льоду. Наразі доступ спецтехніки у двори часто ускладнений, що безпосередньо впливає на швидкість надання допомоги. Рятувальники, поліцейські, нацгвардійці, волонтери та самоорганізовані мешканці продовжують працювати з високою віддачею – суспільство очікує такого ж темпу практичних дій і від міської адміністрації. Публічні звіти мають підкріплюватися рішеннями, які відчутні для людей тут і зараз.

Наслідки: що змінилося вже зараз

Після ухвалених рішень система допомоги у столиці посилюється і стає ближчою до мешканців. У пріоритеті – доступність тепла, зв’язку та базових послуг для кожного району.

• Цілодобова мережа з понад 90 пунктів обігріву ДСНС працює у всіх необхідних локаціях Києва.
• Розгортання великих наметів обігріву щонайменше на 40 осіб у дворах багатоповерхівок наближає допомогу до людей.
• Завдяки співпраці з World Central Kitchen та Червоним Хрестом мешканці отримують гарячу їжу безпосередньо у пунктах обігріву.

Перспективи: що далі

Найближчим часом очікується подальше нарощування можливостей пунктів обігріву та пришвидшення відновлювальних робіт. Ключем до результату стане швидка логістика – зокрема розчищення дворів і під’їздів для спецтехніки та мобільних бригад. За умови злагодженої взаємодії всіх служб столиця зможе стабільніше пройти період сильних морозів і наслідків обстрілів. Наступні кроки МВС і ДСНС спрямовані на те, щоб підтримка залишалася максимально близькою до людей і доступною у будь-який час доби.