Державний реєстр нерухомих пам’яток України переходить у цифру: як працюватиме експеримент і хто долучений

Чи може паперовий облік надійно захистити культурні цінності в час відновлення країни? Відповідь держава дає дією – стартує електронний «Державний реєстр нерухомих пам’яток України». Це крок, що переводить охорону спадщини в цифрову площину та встановлює єдині правила даних.

Як усе починалося: від «декларування» до тестового режиму

Історія реєстру бере початок у 2021 році, коли Міністерство культури провело збір інформації з регіонів – свого роду «декларування» відомостей про об’єкти культурної спадщини. Уже наприкінці 2023 року відомство представило концепт майбутньої електронної системи і затвердило структуру Бази геоданих у сфері охорони культурної спадщини. Це дозволило уніфікувати підходи до цифрових даних і забезпечити їх коректний обмін між різними державними реєстрами. У 2024 році за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги TAPAS було розроблено програмне забезпечення та презентовано оновлену концепцію. З 10 квітня 2024 року система запрацювала в тестовому режимі, відбулися онлайн-навчання для фахівців, розпочалося наповнення бази та верифікація відомостей.

Ключова подія: урядове «зелене світло» на два роки

28 січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, ініційовану Мінкультом, про запуск експериментального проєкту на два роки зі створення електронної системи «Державний реєстр нерухомих пам’яток України». Координатор – Міністерство культури України – координатор, учасники – обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим і Український державний інститут культурної спадщини. Реєстр об’єднає дані про пам’ятки національного і місцевого значення, щойно виявлені об’єкти, об’єкти всесвітньої спадщини та їхні буферні зони, історичні ареали населених місць, історико-культурні заповідники й зони охорони. Заплановано перехід до цифрового обліку, формування Переліку об’єктів за Законом «Про охорону культурної спадщини», візуалізацію місцезнаходження пам’яток з режимами використання, пошук за координатами та електронну взаємодію з державними системами, зокрема у сфері геопросторових даних.

«Державний реєстр нерухомих пам’яток — це перехід від паперового обліку до системного цифрового захисту нашої культурної спадщини. Ми створюємо єдину, прозору й захищену базу даних… Це важливий крок до європейської моделі охорони культурної спадщини і до відновлення країни», — зазначила Віце-прем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Реакція і залученість: хто і як включається

Мінкульт окреслив системну мету – перевести розрізнені паперові обліки в захищену цифрову систему з прозорими правилами. Обласні адміністрації, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, Рада міністрів АР Крим та профільний інститут долучаються як учасники, відповідальні за подання і звірку даних. На практичному рівні вже проведені онлайн-навчання для фахівців органів охорони культурної спадщини, а база поступово наповнюється і проходить перевірку коректності внесених записів.

Перші результати: що вже змінюється

Постанова запускає режим відпрацювання рішень і фіксує ролі, а раніше розпочаті технічні кроки пришвидшують перехід до цифрового формату. Помітні такі зрушення:

• Офіційний старт експериментального проєкту на два роки з моменту набрання постановою чинності та визначення координатора і кола учасників.
• З 10 квітня 2024 року система працює в тестовому режимі; проведені онлайн-навчання для фахівців органів охорони культурної спадщини.
• Розпочато наповнення бази даних і перевірку відомостей; закладена інтеграція з Містобудівним кадастром, ЄДЕССБ і Державним земельним кадастром для обміну даними.

Далі за планом: випробування, інтеграції та публічність

У найближчі два роки учасники відпрацьовуватимуть технічні рішення, процедури внесення і перевірки даних, а також регламенти взаємодії між усіма сторонами. Передбачена картографічна візуалізація допоможе точніше фіксувати межі пам’яток та їхні зони охорони, що стане базою для планувальних рішень і захисту від незаконних посягань. Поступова цифровізація має привести до стабільної роботи системи за європейськими стандартами та стати інструментом відновлення країни через відповідальне управління культурною спадщиною.