Що відбувається у Києві зараз? Пояснення Ігоря Клименка про ДСНС, поліцію та пункти незламності

Київ переживає непрості дні – місто пристосовується до життя під обстрілами та періодичною відсутністю електроенергії. У фокусі уваги – екстрені служби, які тримають систему на плаву. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко в ексклюзивному інтерв’ю розповів, як саме це відбувається щодня.

Передумови: навантаження зростали з початку повномасштабної війни

Раніше, з початком повномасштабного вторгнення, усі служби перейшли на посилений режим, але сьогодні Київ і не лише він – Одещина, Харківщина та прикордонні регіони – знову опинилися під щільним тиском наслідків російських обстрілів. Через пошкодження інфраструктури виникали перебої з електропостачанням, що ускладнює роботу комунальних та рятувальних служб. У таких умовах ДСНС і Нацполіція змушені не просто підтримувати стабільність, а й нарощувати спроможність. Саме цей контекст став відправною точкою для нових рішень щодо допомоги цивільним і забезпечення правопорядку.

Ключова подія: інтерв’ю Ігоря Клименка від 27 січня 2026 року

27 січня 2026 року міністр внутрішніх справ в інтерв’ю РБК-Україна окреслив реальний стан справ у столиці. За його словами, ДСНС і Нацполіція працюють у надпосиленому режимі, щоб оперативно ліквідовувати наслідки ударів і допомагати людям. Міністр підтвердив втрати серед рятувальників – за останні два дні загинуло двоє. У місті кількість патрулів зросла на 30%, а для підтримки мешканців у дворах багатоповерхівок розгортаються пневмокаркасні намети для обігріву та базової допомоги. Окремо він наголосив на можливості для бізнесу виконувати функції пунктів незламності.

«Наші екстрені служби – ДСНС, поліція – працюють у надпосиленому режимі… На жаль, ворог своєю жорстокістю та геноцидними намірами показав, що потрібно акумулювати все більше сил. І от всі задіяні максимально. Хоча й резерви все ж зберігаємо», – зазначив Ігор Клименко.

Як відреагували служби та міські системи

Зараз служби діють синхронно: рятувальники координуються з енергетиками та іншими екстреними підрозділами, аби швидко локалізувати наслідки обстрілів і повернути людям базові послуги. Поліція збільшує присутність на вулицях, зокрема і для контролю ситуації під час комендантської години та в умовах відсутності світла. Бізнес-спільнота долучається до мережі допомоги – приміщення та обладнання використовують для підтримки громадян як альтернативні пункти обігріву та зв’язку. Усе це вибудовує спільну ланку реагування, що дає змогу оперативно закривати найбільш болючі точки.

Що вже змінилося на місцях

На тлі нової хвилі викликів місто і служби запровадили помітні кроки негайної дії. Окрім трагічних втрат серед рятувальників, у столиці посилили патрулювання та розгорнули інфраструктуру допомоги у дворах, щоб наблизити підтримку до людей.

• Кількість патрулів у Києві зросла на 30% – для посилення правопорядку та швидшого реагування.
• ДСНС розгортає пневмокаркасні намети безпосередньо у дворах багатоповерхівок – як пункти обігріву та підтримки.
• Бізнес може виконувати функції пунктів незламності – додаткова мережа допомоги для мешканців у кризових умовах.

Що чекає попереду

У найближчій перспективі служби й надалі працюватимуть на максимумі, зберігаючи необхідні резерви для непередбачуваних ситуацій. Очікується розширення взаємодії з бізнесом і комунальними структурами, щоб підсилити мережу підтримки у дворах та районах. Пріоритетом залишаються оперативна допомога постраждалим і контроль безпеки в місті. Повний текст інтерв’ю з деталями підходів і координації оприлюднено РБК-Україна.