Бойові підсумки Національної гвардії України: 449 артсистем, 246 РЛС і 62 склади – звіт МВС за січень 2026?

Як виміряти щоденну роботу на фронті, коли результат – це зменшення сил противника день за днем? Відповідь пролунала у новому звіті МВС: підрозділи Національної гвардії України фіксують помітні успіхи з початку 2026 року. Оприлюднені цифри показують, що портфель цілей – від танків до РЛС – послідовно «висушується».

Передумови: щоденна робота на виснаження

Раніше, у перші тижні року, гвардійські підрозділи продовжували виконувати вогневі та штурмові завдання уздовж усієї лінії фронту. Саме накопичення таких епізодів, за логікою війни на виснаження, і створює підґрунтя для підсумків. МВС підкреслює, що ціль – системно знижувати військовий потенціал противника, а не лише фіксувати разові влучання. Тому акценти робляться на комплексних цілях: від бронетехніки до засобів розвідки та забезпечення боєздатності. Раніше подібні добові й тижневі зведення давали фрагментарну картину, тоді як підсумок за січень показує загальну динаміку. У такому підході важлива сталість – робота триває без пауз та з однаковою інтенсивністю.

Ключова подія: офіційне повідомлення 30.01.2026

Зараз стало відомо про чергові підсумки: 30.01.2026 о 14:50 Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у своєму Telegram-каналі оприлюднив дані про бойову роботу Національної гвардії. У дописі зазначено, що гвардійці ведуть щоденну роботу з вибірковим ураженням пріоритетних цілей – від танків до радіолокаційних станцій – та показано відео точкового знищення техніки за допомогою «скидів». Ці матеріали фіксують конкретні епізоди, які сформували загальний результат за період від початку року.

«Бойова робота триває щодня та з відчутним результатом: підрозділи Національної гвардії України системно знижують військовий потенціал противника»; «На відео – приклади професійного та точкового знищення техніки окупантів за допомогою «скидів». Працюємо далі!»

Реакція: що підкреслили офіційно

Далі у повідомленні акцентується на методичності: робота ведеться безперервно, з фокусом на цілях, що впливають на логістику, розвідку та вогневі можливості ворога. Суспільна увага, як і раніше, прикута до відеофіксації результатів – вона ілюструє, як сучасні засоби ураження забезпечують точність і мінімізують ризики для підрозділів. Медіа підхопили тему з огляду на конкретику цифр: йдеться не про поодинокі випадки, а про збалансовану роботу по всій лінії фронту.

Наслідки: що вже змінилося на фронті

Як наслідок оприлюднених зведень, бачимо структурне послаблення ворожих можливостей – від броні до систем управління вогнем і складів боєприпасів. За офіційними даними, знищили та вразили такі цілі:

• 30 танків
• 449 артилерійських систем
• 74 одиниці бронетехніки
• 592 авто
• 11 систем РЕБ
• 25 реактивних систем залпового вогню
• 246 радіолокаційних станцій

Окремо повідомлено про ураження польових укриттів і складів. У підсумку:

• Розгромлено 2786 бліндажів
• Знищено 62 склади боєкомплекту

Перспективи: що далі

У перспективі можна очікувати продовження такої ж моделі дій – точкові удари по ключових цілях із підтвердженням результатів відеодоказами. Логіка зниження потенціалу противника передбачає регулярні звіти з новими цифрами та прикладами, що демонструють сталість тенденції. Надалі головний акцент, ймовірно, збережеться на пріоритетних системах ворога, аби й надалі обмежувати його можливості ведення вогню та розвідки.