Що сталося в Лисичанську 16 червня 2022 року? Історія гвардійця Михайла Богачука

Як формується шлях військового, який веде крізь найгарячіші напрямки війни? Історія Михайла Богачука – це послідовність рішень і дій, що завершилися трагічно під час оборони Лисичанська. Сьогодні ми згадуємо цю дату та фіксуємо перевірені факти.

Служба і досвід: що передувало події

Михайло Богачук віддав армії дев’ять років служби, пройшовши шлях від строкової служби до офіцера 8 полку оперативного призначення НГУ. У підрозділі він обіймав посаду заступника командира артилерійської батареї, що вимагало відмінної підготовки й відповідальності. Раніше він захищав Україну в зоні АТО/ООС, набуваючи бойового досвіду на сході країни. З початком повномасштабної агресії Росії офіцер брав участь у найзапекліших боях на Київщині, де артилерія відігравала ключову роль. Цей шлях став підготовкою до подальшого відрядження на схід, куди вирушили його побратими влітку 2022 року. Так сформувалися обставини, що привели Михайла на Луганський напрямок.

Ключовий день: загибель під час оборони Лисичанська

У червні 2022 року офіцер разом із підрозділом прибув на Луганщину для виконання бойових завдань. 16 червня 2022 року під час оборони Лисичанська його життя обірвалося внаслідок авіаудару противника. Подія сталася під час виконання бойової місії – артилеристи забезпечували вогневу підтримку оборони міста. Факт загибелі зафіксований офіційно та оприлюднений профільним відомством. Це – одна з багатьох трагічних дат активної фази бойових дій на Луганському напрямку того періоду.

«Щодня вшановуємо всіх загиблих унаслідок цинічного російського вторгнення» – йдеться в повідомленні МВС.

Пам’ять і підтримка: як відреагували

Міністерство внутрішніх справ України вшанувало пам’ять офіцера у рубриці «Хвилина мовчання». 08 лютого 2026 року о 09:00 Департамент комунікації МВС оприлюднив повідомлення про загибель гвардійця, наголосивши на щоденному вшануванні полеглих. Історія Михайла увійшла до книги пам’яті органів системи МВС – офіційного ресурсу, що збирає підтверджені дані про захисників, які віддали життя за Україну. Відомство також звернулося до тих, хто знав бійця, із пропозицією доповнити інформацію через форму на сайті. Так підтримується суспільний діалог і збереження точних відомостей про кожного полеглого.

Наслідки та значення: що змінилося

Публічне вшанування загиблих формує сталу традицію пам’яті та робить історії воїнів доступними для суспільства. Офіційна фіксація фактів повертає ім’ям і подіям належне місце в історії війни – без домислів, на підставі підтверджених джерел. Для родини й побратимів це – важливий знак підтримки, а для читачів – можливість побачити контекст служби конкретного воїна. Зараз, коли триває повномасштабна війна, такі матеріали залишаються джерелом перевірених даних і місцем колективної пам’яті. Вони сприяють збереженню правди про обставини загибелі та про внесок кожного бійця у спільну оборону.

• Історія офіцера додана до книги пам’яті органів системи МВС, що забезпечує збереження перевірених даних.
• Повідомлення у рубриці «Хвилина мовчання» оприлюднене 08 лютого 2026 року о 09:00 Департаментом комунікації МВС.
• Підтверджено обставини: загибель сталася 16 червня 2022 року у Лисичанську під час виконання бойового завдання внаслідок авіаудару.

Далі: як продовжиться збереження пам’яті

У перспективі офіційний ресурс пам’яті МВС і надалі поповнюватиметься перевіреними свідченнями – це відкритий процес, до якого можуть долучатися побратими та близькі. Відомство продовжить щоденне вшанування загиблих, нагадуючи про ціну свободи й оборони держави. Так історії воїнів, зокрема Михайла Богачука, залишатимуться у фокусі суспільної уваги та доведених фактів. Це забезпечить збереження правди для нинішніх і майбутніх поколінь.