Він вирушив коригувати вогонь і не повернувся: що відомо про Віктора Мельниченка, КОРДівця з Тернополя, який загинув у Бахмуті

Ранковий виїзд на позиції під Бахмутом 13 лютого 2023 року став останнім для Віктора Мельниченка – капітана тернопільського КОРДу та професійного снайпера. Він уперше надіслав дружині фото з позиції, а невдовзі підрозділ накрив масований обстріл. Сьогодні про його шлях нагадали офіційно – у день пам’яті, щоб жива історія не губилася за цифрами зведень.

Служба й мотиви: що передувало події

Ще з 2014 року Віктор боронив країну на сході, а згодом – у лавах тернопільського КОРДу, де став капітаном і професійним снайпером. За спиною – понад 10 років служби, складні відрядження та підготовка до завдань підвищеної складності. Після початку повномасштабного вторгнення він регулярно працював на Донеччині, де ситуація залишалася однією з найгарячіших. Колеги відзначали його зосередженість і фанатичну відданість справі. Своє найголовніше «чому» Віктор формулював просто: він воює за майбутнє доньки у вільній країні. Ця мотивація визначала кожне його рішення на фронті.

Бахмут, 13 лютого 2023: ключова подія

Уранці 13 лютого 2023 року Мельниченко вирушив до Бахмута для коригування вогню. Того ж ранку він уперше надіслав дружині світлину з позиції – короткий сигнал, що все під контролем. Однак за кілька годин підрозділ потрапив під масований обстріл. Віктор Мельниченко загинув за два дні до 10-річчя своєї доньки, виконуючи бойове завдання на одній із найнебезпечніших ділянок фронту. Подробиці події МВС оприлюднило як частину щоденного вшанування захисників.

«Щодня вшановуємо всіх загиблих унаслідок цинічного російського вторгнення».

«Він воює, щоб його донечка жила у вільній Україні».

Офіційна реакція та вшанування пам’яті

13 лютого 2026 року о 09:00 Департамент комунікації МВС нагадав історію загиблого спецпризначенця в межах рубрики «Хвилина мовчання». Це продовження системної практики – щоденно повертати у фокус конкретні імена та дати. МВС також звернуло увагу на книгу пам’яті органів системи МВС, де зібрані перевірені біографії полеглих захисників. Відомство закликало всіх, хто особисто знав поліцейського і має достовірні відомості, долучатися – інформацію можна подати через форму на сайті ресурсу пам’яті.

Наслідки та значення для суспільства

Оприлюднення історії Віктора Мельниченка стало ще одним кроком до збереження персональної пам’яті про загиблих. Такі матеріали повертають у публічний простір не лише дати, а й людські історії, що стоять за ними. Вони формують доказову хроніку російського вторгнення й допомагають родинам та побратимам зберігати голоси тих, хто віддав життя.

• МВС офіційно зафіксувало подію у щоденному вшануванні – 13 лютого 2026 року о 09:00 інформація оприлюднена для широкої аудиторії.
• Історію Героя внесено до Книги пам’яті МВС – централізованого ресурсу перевірених біографій полеглих правоохоронців.
• Запущено механізм суспільної участі: кожен, хто знав поліцейського та має підтверджені дані, може доповнити відомості через форму на ресурсі пам’яті.

Що далі: як триватиме збереження пам’яті

Надалі МВС продовжить щоденно публікувати перевірені історії, щоб імена загиблих звучали не лише у підсумкових зведеннях, а й у людських наративах. Книга пам’яті МВС надалі поповнюватиметься достовірними матеріалами – завдяки офіційним джерелам і залученню свідчень від близьких. Для суспільства це означає формування цілісної хроніки вторгнення, де кожна історія має своє місце. Пам’ять про Віктора Мельниченка – це не лише факт біографії, а й відповідь на запитання «навіщо ми тримаємо стрій» сьогодні і в перспективі.