Юрій Цибулько: від судового експерта до оборонця Бахмута – що сталося того дня?

Історія Юрія Цибулька – це шлях від лабораторії експерта до лінії фронту. Раніше він досліджував транспортні засоби й документи, а з початком повномасштабної війни став до зброї. Його ім’я сьогодні звучить у вшануванні полеглих, які щодня нагадують про ціну свободи.

Служба і фах: що передувало події

Ще з 2005 року Юрій працював у Сумському НДЕКЦ МВС, спеціалізуючись на дослідженні транспортних засобів і реєстраційних документів. Колеги знали його як висококваліфікованого фахівця в галузі автотехнічних досліджень, де кожна деталь має значення. Саме ця дисципліна, уважність і відповідальність стали основою його подальшого вибору. Коли країна опинилася перед загрозою, особистий досвід і розуміння безпеки суспільства підштовхнули до наступного кроку. У час, коли зростала потреба в обороні, він не залишився осторонь. Вирішальним стало переконання: захист країни – це спільна справа і відповідальність перед майбутнім дітей.

Добровільний фронтовий вибір

Юрій мобілізувався у квітні 2022 року до лав ЗСУ та продовжив службу вже як командиром взводу. Його підрозділ ніс службу на найскладніших ділянках Донеччини, де тривали виснажливі бої. Разом із побратимами він боронив Торецьк, Залізне та Майорськ, утримуючи рубежі, що мали критичне значення для стримування противника. На цих напрямках кожен день вимірювався рішеннями, від яких залежали життя. Випробування загартували командира й посилили його переконання: стояти – означає давати шанс на завтра тим, хто в тилу. Так формувалася траєкторія, що врешті привела до Бахмута.

Бахмут, 11 лютого 2023 року: останній бій

Під час оборони спостережного пункту в Бахмуті 11 лютого 2023 року Юрій Цибулько загинув у бою. Це сталося на ділянці, де бої точилися з надзвичайною інтенсивністю, а кожен метр місцевості був здобутий високою ціною. Загиблий воїн залишив по собі не лише військовий шлях, а й цивільну кар’єру, присвячену законності та безпеці. Після нього залишилися дружина та двоє дітей, для яких пам’ять про батька і чоловіка є частиною щоденної реальності. Суспільство дізналося про ці факти з офіційного повідомлення МВС.

Дані МВС: – судовий експерт із 2005 року, боєць ЗСУ з квітня 2022 року, загинув 11 лютого 2023 року в Бахмуті під час оборони спостережного пункту.

Пам’ять і суспільна реакція

Міністерство внутрішніх справ оприлюднило цей матеріал у рубриці «Хвилина мовчання», зафіксувавши публікацію 11 лютого 2026 року о 09:00. Такі публікації – це нагадування про щоденне вшанування всіх, хто загинув унаслідок російського вторгнення. До історії доєдналися медіа та спільноти, які поширюють перевірену інформацію про внесок кожного захисника. Наголос зроблено на продовженні пам’яті: від особистих історій до загальнонаціонального архіву. У центрі уваги – факти служби, місця оборони та підтверджені дані про обставини загибелі.

Наслідки в документуванні та вшануванні

Подія одразу відобразилася в системі офіційної пам’яті та комунікацій. Вона також стала частиною цифрової спадщини, доступної для родин і суспільства. Нижче – те, що вже зафіксовано:

• Історія опублікована Департаментом комунікації МВС 11.02.2026 о 09:00 в рубриці «Хвилина мовчання» – регулярному форматі вшанування полеглих.
• У книзі пам’яті органів системи МВС створено сторінку бійця, де зібрані офіційні відомості про його шлях служби.
• МВС запропонувало всім, хто знав воїна, додати підтверджені матеріали через форму на сайті, щоб доповнити історію достовірними свідченнями.

Подальші кроки: як зберегти й примножити пам’ять

Надалі історія Юрія Цибулька залишатиметься складовою національної пам’яті – її буде збережено в офіційних ресурсах і родинних архівах. МВС і надалі акумулюватиме підтверджені дані, що допоможе майбутнім поколінням зрозуміти хід подій і роль конкретних людей у захисті держави. Кожен, хто має відомості, може долучитися до наповнення профілю Героя через офіційну форму – це шлях зберегти правду й конкретику. Так розбудовується історія спротиву, де кожне ім’я має своє місце й фактологічне підтвердження.